11 травня 1944 року Державний Комітет Оборони CPCP ухвалив постанову № ГОКО-5859 про депортацію кримських татар. Їх загнали у товарні вагони і повезли у Сибір і Середню Азію.
Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу.
До четвертої дня 20 травня 1944 року кримських татар у Криму не стало.
Їх відправили в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, а також у Росію – в Марійську АРСР, на Південний Урал і в Костромську область.
Під час кількатижневої дороги депортованих майже не годували і не поїли. Туалетом слугувала дірка у підлозі вагона.
У телеграмі на ім’я Сталіна НКВД прозвітував про виселення 183 155 осіб. В основному, це були жінки, діти і люди похилого віку. Бо ж чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії.
Самі кримські татари нарахували 423 100 депортованих.
