«Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»

Навчально-тематичний план факультативного курсу«Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»

ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ «Впровадження програми виховної роботи з учнями щодо питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів професійно-технічних навчальних закладів має таку структуру:

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

                   Програма виховної роботи «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів професійно-технічних навчальних закладів претендує на інноваційність, оскільки фактично є першою спробою представити систему виховної роботи установи у сфері профілактики торгівлі людьми шляхом формування в учнівської молоді внутрішнніх ціннісно-мотиваційних ставлень та необхідних життєвих навичок (ефективного спілкування, прийняття рішень, управління емоціями тощо). Вона побудована на основі варіативної програми виховної роботи «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів загальноосвітніх шкіл, звичайно, з урахуванням специфіки навчально-виховного процесу професійно-технічних навчальних закладів. Такими особливостями є: тривалість навчання, час проходження виробничої практики, керівництво учнівською групою, специфіка контингенту учнів.

Зазначена програма вирізняється такими особливостями: вона становить собою вдале поєднання психолого-педагогічних технологій, методичних розробок та практичних напрацювань, які сприяють успішному засвоєнню знань, умінь та навичок щодо протидії торгівлі людьми;  у ній передбачене обов’язкове закріплення знань шляхом виконання практичних завдань; ПТНЗ Особливості реалізації програми виховної роботи в ПТНЗ  програма забезпечує педагогам методичну підтримку (коментарі, інформаційний та роздатковий матеріали);  у процесі реалізації програми використовуються різні способи педагогічного впливу: під керівництвом педагога, самостійно, у малих групах тощо;  програма не передбачає етапу перевірки засвоєних учнями знань та умінь. Процес реалізації програми вимагає відповіді на три ключові запитання:  хто? (виконавці); коли? (тривалість програми та час її виконання);  як? (організаційна форма).

 Основні виконавці – це насамперед керівники груп (куратори, наставники, майстри виробничого навчання), функційні обов’язки яких полягають у здійсненні виховної роботи. Вони більше часу проводять із групою, тому як ніхто інший знають індивідуальні особливості учнів, їхні потреби, інтереси тощо. Ці знання їм знадобляться у процесі виконання програми. У парі з керівником групи може працювати і закріплений за нею майстер з виробничого навчання. У такому разі їм потрібно узгодити свої ролі. Слід звернути увагу на важливий момент: від початку і до кінця з групою має працювати один і той самий педагог, за винятком непередбачуваних обставин. Це зумовлено такими чинниками: по-перше, в означеній програмі важливими є не стільки процедура проведення вправи, скільки її обговорення, висновки учасників, до яких педагог апелює при розгляді наступних тем, підкреслюючи тим самим взаємозв’язок між ними. По-друге, між учасниками налагоджуються довірливі стосунки, народжуються певні традиції, тому приймати у групу нову людину, тим більше якщо це ведучий, важко. У ролі консультанта для педагогів може виступити психолог закладу, який має досвід проведення тренінгових занять, знає етапи розвитку групи, «підводні камені», що можуть виникнути у використанні різних форм та методів роботи тощо. Відповідь на запитання коли?: програма орієнтовно складається з 34 год. і розрахована на два роки. Час слід передбачити планом виховної роботи. Оптимальним варіантом, як свідчить досвід, є виховні (інформаційні) години, внесені у навчальний розклад. Звичайно, програма містить й інші організаційні форми, які можна проводити поза межами закладу (наприклад у гуртожитку). За таких обставин вибіркове компонування передбачатиме більшою мірою інтерактивні форми роботи: ділові ігри, усні журнали, кіно та відеолекторії, настільні ігри тощо.

Відповідь на третє запитання (як?) вимагає зупинитися власне на процедурі проведення тематичної виховної години як основної організаційної форми, передбаченої програмою. Нижче запропоновано методичні коментарі до кожної теми. Перед ознайомленням із ними варто взяти до уваги декілька загальних положень: перебіг кожного заняття описано у конспекті. Воно розпочинається вступним словом, містить основну частину й підведення підсумків. Такої структури слід дотримуватися постійно; кожне заняття побудовано як комплексна форма виховної роботи, що містить ряд взаємопов’язаних та взаємообумовлених інтерактивних вправ; у кожній темі визначено ключові (основні) вправи, які є обов’язковими для виконання, а також зазначено, на які аспекти у вправі потрібно звернути увагу, що змінити чи скоротити тощо;  послідовність блоків, тем і вправ логічно обґрунтовано, тому необхідно її дотримуватися, щоб зберегти ідею програми і досягнути потрібних результатів;  кожне завдання є регламентованим. Час виконання вправ визначено під час їх апробації. Звичайно, під час проведення заняття на тривалість вправ можуть впливати об’єктивні та суб’єктивні чинники. Однак, щоб виконати усе, передбачене планом, варто дотримуватися зазначеного регламенту; можливий і такий варіант – пропонувати учням різні види самостійної роботи (залежно від групи). При цьому до результатів їхньої роботи потрібно обов’язково повертатися на наступних заняттях, приділяючи декілька хвилин, або ж скористатися ними, виконуючи завдання нової теми. Це, по-перше, підкреслить важливість завдань і, по-друге, ненав’язливий зовнішній контроль поступово привчатиме учнів до самоконтролю та відповідальності; якщо учасники виконують завдання швидше, не варто розтягувати час, а натомість потрібно запропонувати «запасні» вправи, які стосуються теми;

Особливості реалізації програми виховної роботи в ПТНЗ  кожне заняття вимагає ретельної підготовки педагога. Варто передбачити запитання, які можуть виникнути в учасників. Це допоможе уникнути напруження, якщо запитання несподівано виникають під час заняття; ще один аспект, який сприяє ефективнішій роботі на занятті – це розміщення учасників по колу (якщо дозволяють умови). Таке розташування візуально знімає бар’єри (парти) між учнями та педагогом, ставить їх у рівні позиції і сприяє швидшому налагодженню контакту, відкритішому спілкуванню. Наступний аспект програми – це стратегія виботу змісту виховних занять. Ми вважаємо, що теми, які відповідають запитам аудиторії, важливо представити відповідно до логіки процесу пізнання, а саме в такій послідовності: «я – найближче оточення – світ загалом» з демонструванням можливих подій у житті молодої людини. Саме тому в основу програми покладено чотири базові компоненти розвитку та становлення особистості: ставлення до себе (особистісне самовизначення);  ставлення до інших (самовизначення у сфері комунікації);  ставлення до діяльності (поведінкове та професійне самовизначення); ставлення до навколишнього світу (суспільне самовизначення). Така логіка побудови та вибору змісту занять відповідає системі суб’єктивно-оцінювальних індивідуально-вибіркових ставлень особистості до дійсності, що, на думку В. М. Мясищева, є структурною основою, ядром особистості, визначає рівень і характер цілісного формування всіх складових у єдиній психічній організації людини. Вона допомагає розкрити становлення смислового зв’язку, єдності людини і світу, самого змісту цієї єдності: чи буде вона морально конструктивною чи деструктивною стосовно індивіда. Отже, зміст зазначених вище компонентів розкривається у таких тематичних блоках: «Ставлення до себе», «Ставлення до інших людей», «Ставлення до діяльності», «Ставлення до навколишнього світу». Пізнаючи власні особистісні якості, усвідомлюючи потреби, визначаючи свою позицію в системі життєвих цінностей, дитина вчиться толерантно ставитися до інших людей, поважати їхні права та свободи. Знання власного «Я», підтримка, приклад, поради оточуючих, безперечно, впливають на вибір молодою людиною професійного шляху, її діяльність у різних сферах. Інтеграція вищепереліченого є основою Особливості реалізації програми виховної роботи в ПТНЗ для усвідомлення своєї громадянської позиції. Щоб зберегти відповідну логіку, така послідовність має бути дотримана. І тому два блоки програми можна розглянути протягом одного року навчання, два інших – у наступному. Перший блок програми «Ставлення до себе» є особливо корисним, оскільки, засвоюючи зміст його тем, учень добровільно долучається до процесу саморефлексії за постійної підтримки педагога. Безперечно, кожна із запропонованих у блоці тем є цікавою і потрібною. Проте ми вважали за доцільне детальніше проаналізувати найважливіші з них. Ранній юності властиве зростання самосвідомості. Тобто, усвідомлення своїх якостей і можливостей, потреба у звіті про власні вчинки, уявлення про своє місце в житті, усвідомлення себе як особистості. Тому запитання «Хто я такий?», «На що здатен?» змушують юнаків і дівчат зіставляти власні домагання із досягнутими результатами. Проте обмеженість соціального досвіду в цьому віці ускладнює адекватне зіставлення. І тоді бажання самоперевірки своєї рішу- чості, мужності, дорослості спонукають молодих людей до різних витівок, а нерідко й ганебних вчинків. Зважаючи на це, перша тема, яку варто презентувати учням, – «Розуміти себе», яка розрахована на два заняття. Під час її трансляції увагу учнів варто зосередити на вправі «Хто я?», яку можна назвати ключовою. Ця вправа змушує учасників замислитися над процесом самопізнання та його значенням для життєдіяльності людини. У її проведенні потрібно дотримуватися описаної інструкції. Під час мозкового штурму «Що людині важливо знати про себе?» варто закцентувати учнів на таких моментах: яка інформація про себе людині по- трібна, навіщо, яким способом її можна отримати. Своєрідним резюме може стати притча «Ворона та павич». Вона має повчальний характер і водночас надасть заняттю емоційного забарвлення, тому її доцільно використати. Уміння адекватно оцінювати себе, власні вчинки для представників старшого підліткового віку є особливо потрібними. Тому корисною буде вправа «Формула успіху», і проводити її слід так, як описано в конспекті. Інформаційне повідомлення «Що значить оцінювати себе?» краще запропонувати у формі інформаційного блок-питання для його обговорення. У нагоді стануть інфор- маційні матеріали для педагога, запропоновані у конспекті після опису заняття. Важливою рисою психічного розвитку юнаків і дівчат є формування самоповаги, основаної на самооцінці й самовихованні. Цим питанням присвячена тема «Як поважати себе».

Розпочати її можна творчою майстернею «Піраміда індивідуальності». Логічним її продовженням буде бесіда, під час якої педагогу варто узагальнити розуміння учнями змісту понять «індивід», «індивідуальність», «особистість», «повага», «самоповага», «особиста гідність», «людська гідність», які є основними категоріями програми. Для цього можна скористатися підготовленими інформаційними матеріалами. На закріплення цих термінів доцільно запропонувати творче завдання «Чому я заслуговую на повагу». При цьому учням варто дати завдання самостійно намалювати сонце, наголосивши під час аналізу, що різниця в малюнках уже свідчить про їхню індивідуальність. Цю думку слід продовжити, коли учні презентуватимуть свої цінні якості, здібності, таланти, досягнення, водночас підкреслюючи, що останні є основою для поваги та самоповаги. Під час обміну думками щодо отриманих результатів слід спробувати розкрити зв’язок між поняттями «повага» – «гідність». Обговоренню цієї вправи можна присвятити більше часу. Описана вище робота (розкриття термінів та творче завдання) в часовому інтервалі дорівнюватиме одному заняттю. Названі вище теми є важливими передусім для формування «Я-концепції» молодої людини, оскільки дають їй змогу краще пізнати себе, оцінити, а в майбутньому й діяти відповідно до цих уявлень та оцінок. Як зазначають психологи, своєрідним регулятором людської діяльності є система індивідуальних цінностей. До того ж їх вважають і одним із властивих особистості шаблонів для оцінки, для усвідомленого чи неусвідомленого «ви- міру» допустимих за конкретних обставин зразків поведінки. Юнацький вік можна вважати сензитивним для формування життєвих цінностей, світогляду особистості. Вибудувати ієрархію своїх цінностей учні зможуть, обговорюючи тему «Життєві цінності». У вступному слові заняття педагогу спільно з учнями варто спробувати визначити загальнолюдські цінності, щоб спиратися на них, з’ясовуючи індивідуальні. Для розкриття змісту поняття «цінності» рекомендуємо використати вправи «Незакінчені речення» та «Цінності». Проте ключовою у цьому занятті є вправа «Ціннісні орієнтації». Усі зауваження щодо її проведення прописані в конспекті. Водночас більше уваги слід приділяти обговоренню результатів роботи, стежити, щоб, за можливості, висловлювалися всі учні, звичайно, дотримуючись принципу добровільності. Тема «Творець своєї долі» є своєрідним продовженням і, водночас, доповненням попередньої. Її проведення сприятиме формуванню в учнів уміння визначати власні життєві цілі (оскільки іноді вони дуже конкретні, немає гнучкості, а іноді аж занадто розмиті) та застосуванню алгоритму їх втілення. Ця тема на етапі особистісного та професійного самовизначення молодих людей є особливо актуальною, тому її доцільно опрацювати повністю.

 Кожна із запропонованих вправ (у перших двох частинах) – це один з елементів алгоритму досягнення цілі. Тому важливими є усі, й виконувати їх потрібно у запропонованій послідовності. Перші дві частини теми спрямовані на формування в учнів умінь ви- значати найближчі цілі, третя більше закцентована на формування вміння визначати віддалену перспективу і на усвідомлення важливості процесу планування. Ключова вправа третьої частини – «Зустріч однокласників через 10 років», інструкція та зауваження до якої чітко прописані. Потреба в дружбі та коханні в юнацькому віці є однією з пріоритетних. Слід зазначити, що в цей період змінюється характер спілкування з ровесниками, дружба набуває інтимно-особистісного значення. Дружні стосунки вимагають взаєморозуміння, внутрішньої близькості, відвертості. Тому заняття з теми «Дружба, закоханість, кохання», яка презентує другий блок «Ставлення до інших», зосередить увагу на цих аспектах. Варто зробити акценти передусім на відмінностях у поняттях, зазначених в назві теми, а також встановити зв’язок між категоріями «кохання» та «відповідальність». Ключовою вправою в цій темі є міні-прес-конференція. Для того, аби прес-конференція відбулася цікавіше і мала справді наукове підґрунтя, на попередньому занятті учнів доцільно об’єд- нати у шість груп (відповідно до кількості запитань) і дати завдання підшукати матеріал, аргументи, приклади для розкриття свого питання й відповідним чином презентувати його групі. Питання для прес-конференції варто доповнити тими, які б розкривали поняття «дружба». Доречно також запропонувати учням визначити питання, які їх цікавлять і відповідають запропонованій темі заняття. Після виступу кожної малої групи інші учасники можуть ставити запитання на уточнення, доповнювати почуте тощо. Така процедура підготовки та проведення вправи вимагатиме від учнів більшої відповідальності та змусить їх поставитися до теми серйозніше. Цей вид роботи у часі охопить ціле заняття. Якщо обговорення питань затягнеться, його потрібно продовжити на наступному занятті.

 Тема «Як будувати стосунки з іншими» є продовженням попередньої. У ранньому юнацькому віці змінюються взаємини учнів з дорослими, зокрема з батьками та педагогами, залишаючи домінуючим спілкування з ровесниками. Тому вміння конструктивно взаємодіяти в різних життєвих ситуаціях є особливо важливим для учнів, які залишили батьківський дім і стали більш самостійними. Цінними у цьому занятті є практичні вправи, які наочно демонструють правила спілкування, а саме – «Малюнок вдвох» та «Два завдання для одного». Інструкції до них чітко прописані, а самі вправи не складні у про- веденні. Запитання, які пропонуються до бесіди «Навички спілкування», можна обговорити після виконання цих двох вправ, якщо, звичайно, вони не будуть озвучені у висновках раніше. Не менш корисними стануть вправи «Комунікативні позиції» та «Тиск». При цьому їх, як на підтвердження отриманих ідей, варто доповнити інформацією про позиції у спілкуванні. Теоретичного та практичного матеріалу вистачить для одного повноцінного заняття. Дві попередні теми логічно підводять ще до однієї провідної для означеного віку теми – «Сім’я і довіра», зміст якої буде беззаперечно цікавим для юнаків та дівчат. У першій з тем варто зосередити увагу на вправі «Щасливий шлюб». У ній потрібно не тільки розвінчати запропоновані міфи, пов’язані із сімейним життям (варто розглянути й ті, які назвуть учні), а й сформулювати критерії щасливого шлюбу. Вправа «Мій ідеальний партнер» є підготовчою до вищеназ- ваної. У процес її виконання пропонуємо внести деякі поправки. Зокрема, після того, як учні напишуть 10 основних, на їхню думку, рис характеру уявного майбутнього партнера, визначте з ними не тільки список-переможець якостей, а й перелік рис, які, на переконання більшості, є важливими. Зробити це можна шляхом ранжування, тобто підрахунку якостей, які повторюються найчастіше.

У другій частині ключовими є вправа «Критерії щасливої сім’ї» та дискусія «Чи існують ризики укладання шлюбу за кордоном». Після завершення першої із цих вправ варто дати учням час, щоб проаналізувати характер стосунків у сім’ях відомих літературних чи кіноперсонажів відповідно до визначених критеріїв і з’ясувати, чи можна назвати такі сім’ї щасливими і чого їм бракує. Цій вправі потрібно присвятити більше часу. Тест «Готовність до шлюбу» можна запропонувати, якщо залишатиметься час. В іншому разі він може стати завданням для самостійної роботи. Під час дискусії «Чи існують ризики укладання шлюбу за кордоном» рекомендуємо обговорювати приклади, які можуть наводити й самі учні. При цьому акцентувати увагу не лише на ризиках укладання шлюбу за кордоном, а й на шляхах їх уникнення. Надзвичайно важливим у цьому світі різноманітних спокус для молодої людини, особливо коли вона позбавляється постійної опіки батьків, є вміння розрізняти ситуації безпеки та небезпеки. Сформувати ці вміння допоможе тема «Безпека та небезпека». У ній уведено низку нових понять: «ризик», «безпека/небезпека», «насильство», «жорстоке поводження з дитиною» Закріпити їх дасть змогу обговорення життєвих, ризикованих ситуацій. Останні передбачають розкриття змісту основних видів небезпек для означеної вікової категорії, однак, за потреби, їх можна змінити чи доповнити. Особливості реалізації програми виховної роботи в ПТНЗ тема «Як протистояти тиску/як сказати «ні». Інформація, отримана в процесі засвоєння цієї теми, допоможе учням усвідомити відмінності між поняттями «тиск» та «вплив», ознайомить з основними способами відмови (як сказати «ні») в ситуації тиску, навчить протистояти тиску шляхом прийняття відповідальних рішень. Вдалою ілюстрацією того, що таке «тиск» і як людина діє в такій ситуації, є вправа на активізацію «Малювалки». Вона не тривала в часі, однак дієва, і тому її варто провести. Вправу «Тиск та негативний вплив: визначення понять» можна доповнити прикладами, щоб краще пояснити відмінності між поняттями. Для учнів особливо корисним буде також інформаційне повідомлення «Три способи сказати «ні»». Закріпити отримані знання допоможе рольова гра «Чи вмію я сказати «ні». Проводячи цю гру, педагогу варто звертати увагу на рекомендації, запропоновані у конспекті заняття. Детальніші аспекти розкрито у темі «Торгівля людьми як порушення прав людини». Тому її потрібно опрацювати повністю, дотримуючись усіх інструкцій і зауважень. Звичайно, охопити весь запропонований авторами матеріал в умовах обмеження часу важко. Тому окремі питання рекомендуємо розглядати під час обговорення результатів вправ. Потрібно пропонувати молодим людям активніше висловлювати власні судження, обговорювати приклади, ситуації, які мали місце в їхньому житті. Не варто намагатися виконати все, як це передбачено конспектом, поставити усі запитання. Живе спілкування, правильні висновки, особливо коли вони зроблені учасниками, можуть замінити окремі види завдань і забезпечити досягнення поставлених цілей. Інформаційне та практичне наповнення наступного блоку «Ставлення до діяльності» є важливим щодо професійного та особистісного самовизначення молодої людини. Не таємниця, що доросле життя, у яке вступають старші підлітки, вимагає від них прийняття серйозних і відповідальних рішень. А тому відповідний досвід буде надзвичайно корисним. Саме тому розпочати вивчення цього тематич- ного блоку варто із теми «Як приймати рішення», у якій учням пропонується ознайомитися з алгоритмом прийняття рішення та втілити його практично. Ключовою в темі є вправа «Обери пакет», на якій згодом можна буде демон- струвати алгоритм прийняття рішення. Наступну вправу «Ситуації, що потребують рішення», яка пропонується у змісті заняття, теж варто провести без змін. Своєрідним підсумком попередніх вправ може стати інформаційне повідомлення педагога. Однак для того, щоб знання набули якості вміння, практичним вправам слід приділити більше часу. І, звичайно, краще, коли учні виконають їх індивідуально. Тому все наступне заняття можна присвятити відпрацюванню алгоритму прийняття рішення (вправа «Навчання навичок прийняття рішення»). Життя без проблем, звісно, просто не можливе. І тому потрібно вміти їх вирішувати.

В юному віці виникнення складних ситуацій досить часто асоціюється із безвихідним становищем. У результаті учні намагаються «відкласти проблему в довгий ящик», уникають її розв’язання. Щоб попередити застосування ними такої стратегії, варто запропонувати тему «Вирішення складних життєвих ситуацій/проблем», опрацювати яку можна протягом двох годин. У темі доцільно систематизувати та узагальнити розуміння учнями поняття «проблема», навчити їх аналізувати, допомогти засвоїти етапи вирішення життєвих проблем. Для цього рекомендуємо використати форму інформаційного повідомлення «Складні ситуації». Щодо порядку проведення вправ у другому занятті, то роз- почати його слід із творчого завдання «Проблема з цеглиною». Проаналізувати процес вирішення запропонованої проблеми допоможе наступне творче завдання «Сім кроків (етапів) вирішення проблеми». В окремих ситуаціях, які подаються до цього завдання, варто змінити лише назву навчального закладу. Закріпити матеріал можна, попросивши учнів самостійно попрацювати над розв’язанням реальної проблеми, яка в них виникла. Далі учасникам доречно запропонувати тему «Мій добробут». Цей вибір мотивований тим, що вступаючи до професійно-технічного навчального закладу, учні в більшості випадків переїжджають в районний, обласний центри. І оскільки власних доходів, окрім можливої стипендії, у них немає, тому живуть вони на кошти батьків. А значить, таким юнакам і дівчатам потрібно усвідомити особисту відповідальність за витрати із сімейного бюджету. У темі, яка складається з двох частин, слід зосередити увагу на з’ясуванні шляхів створення до- бробуту (бесіда «Шляхи до добробуту»), попередньо розкривши зміст поняття «добробут»; проаналізувати власні витрати (вправа «Мої витрати») – підрахувати, скільки сім’я та учень особисто витрачає на себе за тиждень. І як завер- шальний акорд теми, – знайомство з формулою для обчислення сімейного бюджету. З початком навчання в професійно-технічному училищі особливо ак- туальним для учнів є вміння розподілу коштів і визнання власної відповідаль- ності за підтримку добробуту родини. Якщо ж учням цікаво буде пограти у гру «Бюджет родини», то для цього можна виділити навіть ціле заняття. Оскільки з майбутньою професією учні ПТНЗ уже більш-менш визначилися, для них актуальною буде тема «Моє працевлаштування». Адже перспектива пошуку роботи для учнів училищ не така вже й далека. Юнаків і дівчат варто націлювати як на тимчасове працевлаштування, наприклад, під час канікул, так і на пошук роботи після отримання спеціальності. Для досягнення позитивного результату у працевлаштуванні учням корисно знати, зокрема, що для цього потрібно зробити, де шукати роботу, як грамотно скласти резюме тощо. А тому кожна із запропонованих у темі вправ є важливою і потребує опрацювання. На занятті учням пропонується лише інформаційне повідомлення щодо написання резюме, а для його закріплення потрібно дати завдання скласти резюме вдома самостійно. Крім актуальної для учнів проблеми працевлаштування, перед ними постають не менш важливі питання організації дозвілля. Тому в програмі й передбачена тема «Безпечне та корисне дозвілля». У ній, зокрема, слід розглянути характеристику груп діяльності у сфері дозвілля (вправа «Діяльність у сфері дозвілля»), визначити їхні переваги та ризики (вправа «Переваги та ризики»). Ці вправи є тривалими, тому два заняття на розгляд цієї теми – оптимальний варіант. І завершить третій блок тема «Протидія негативним явищам у суспільстві». Вона допоможе учням визначити власну життєву позицію щодо негативних явищ, активізувати критичне ставлення до таких негативних явищ, як: вивіз людей за кордон, азартні ігри тощо. Цій темі потрібно присвятити передбачені програмою дві години. У першій частині ключовою вважається вправа «Відповідальність». Дві перших – «Те, чого я не бачу» та «Залежність» наочно демонструють вплив негативних явищ на людину, тому їх теж необхідно провести. У другій частині більшу увагу слід присвятити вправі «Досьє». Із запропонованого для досьє плану третій пункт «Типи поведінки» (якщо буде незрозуміло) учням потрібно конкретизувати, наводячи приклади.

 Останній блок «Ставлення до навколишнього світу» в часовому форматі пе- редбачає найменшу кількість годин. Однак це аж ніяк не применшує його важливості. Адже людина не може існувати відірвано від суспільства. Ця думка проходить червоною стрічкою в попередніх блоках програми, проте саме на заняттях блоку «Ставлення до навколишнього світу» має бути створено умови для формування світовідчуття молодої людини, розуміння нею своїх зв’язків з соціумом, усвідомлення громадянської позиції. Рання юність – період громадянського становлення людини, її соціального самовизначення, активного залучення до громадянського життя, формування духовних якостей особистості. Розпочати можна з теми «Розмаїття та єдність світу», даючи молоді змогу усвідомити вплив загальнолюдських цінностей на співіснування різних культур. Розглядаючи матеріал, варто згадати тему «Життєві цінності» і провести паралель між індивідуальними та загальнолюдськими цінностями, якщо це питання, звичайно, не обговорювалося у темах першого блоку. У програмі пропонується тема «Суспільство і я», яка складається з двох частин.

 Вона буде учням особливо корисною, оскільки допоможе: v зрозуміти свою роль у суспільстві, проявити свою громадянську позицію (вправа «Моя екомапа», бесіда «Соціальні ролі людини у суспільстві», вправа «Мої соціальні ролі»); визначити власну життєву позицію (вправа «Життєва позиція особистості», вправа «Моя життєва позиція»). За умови наявності часу та бажання учнів у межах цієї частини можна запропонувати роботу щодо написання проекту, надавши попередньо інформацію про цю процедуру. Наступні теми блоку присвячені проблемі торгівлі людьми. Їх потрібно розглянути обов’язково, апелюючи до знань учнів, отриманих під час опрацю- вання попередніх тем. Основна вимога – розвінчання міфів щодо торгівлі людьми, які ще залишилися, і надання максимальної інформації про переваги та небезпеки поїздки за кордон, про міжнародне законодавство щодо протидії торгівлі людьми, різних форм експлуатації, міжнародні організації, які можуть надати допомогу у випадку торгівлі людьми тощо. Ці теми можна вважати фінальною точкою програми. Слід зазначити, що після кожного конспекту на допомогу педагогові пропонується роздатковий матеріал, необхідний для проведення певних вправ. Його можна тиражувати у потрібній кількості, не затрачаючи додатково часу на виготовлення.

 Окрім цього, усі інформаційні матеріали до заняття педагог може знайти у змісті додатків. Це значно полегшує підготовку до виховного заняття та гарантує достовірність інформації, яка буде пропонуватися, її відповідність вікові, доцільну дозованість тощо. Отже, варто відзначити, що програма виховної роботи «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» є вагомим важелем впливу на підростаюче покоління у сфері профілактики торгівлі людьми. Вона враховує чинники розвитку особистості й спрямовує їх на розв’язання конкретних завдань: навчити молодь протистояти негативному впливу, тиску, не потрапити у тенета торговців людьми, формуватися як незалежна і конкурентоспроможна особистість. Звичайно, реалізація програми вимагає копіткої роботи, оскільки йдеться про особливий, можна навіть сказати «важкий», контингент учасників. Тому педа- гогічна майстерність, такт, знання особливостей групи, ретельна підготовка до кожного заняття та особиста мотивація педагога є тими умовами, які гаранту- ватимуть позитивний результат. 

ПР