Тарас Шевченко бував на Сумщині під час своїх відвідин України. І кожна подорож – це жива історія життя і творчості генія нашого народу. Адже українська земля додавала йому горіння та творчої наснаги. Літературні твори Кобзаря, пов’язані з Сумщиною, лишили помітний слід у його спогадах і творчості. Про правдиві факти і непідтверджені історії про перебування Шевченка на Сумщині дізналися здобувачі освіти ДПТНЗ «Конотопське ВПУ» завдяки презентації «Шевченко і Сумщина» Також до уваги присутніх цікавий кросворд.
Зв’язок Кобзаря і цього регіону — явище багатогранне. Воно охоплює різні аспекти. Це й перебування Тараса на сумській землі, і його особисті стосунки та зв’язки з вихідцями краю, і відгуки про нього в народній творчості. І звичайно ж вплив її на поета.
Тарас Григорович бував в Україні тричі. І кожного разу заїжджав на Сумщину. Під час першої подорожі бував на Роменщині в селі Андріївці. Там він гостював у маєтку В.М. Рєпніна — рідного брата Варвари Рєпніної, з якою Шевченко здружився в Яготині. Далі поїхав у Кролевець. Там він затримався на кілька днів у повітового лікаря Ф.П. Рудзинського. Влітку 1845-го побував на Іллінському ярмарку в Ромнах. Ромен лишили помітний слід у його спогадах й творчості. Про них він згадує не лише в «Щоденнику», а й у ряді художніх творів «Великий льох» і «Княжна», повістях «Наймичка» та «Капітанша». У повісті «Наймичка» наводиться народний переказ про Ромоданівський шлях, описується краса ріки Сули й природа Посулля. Втретє побував Тарас Шевченко в Україні 1859 року — після заслання. А зупинився у простій хаті садівника-кріпака. І відразу взявся відтворювати чарівну природу. Потім Тарас відправився в Лебедин, де зустрічався із друзями, знайомими. Там відбулася зустріч із Михайлом Петренком, автором пісні «Дивлюсь я на небо», його щирим шанувальником і послідовником. Туди їздив і під час другої подорожі. Коли їхав на батьківщину від Москви (аби влаштуватися на постійну роботу), першу зупинку в Україні для ночівлі зробив у селищі Червоне на Глухівщині. Він кілька разів згадує його в повісті «Капітанша». Довше затримався поет у Глухові. Його, як і в 1844, цікавили історичні пам’ятки старовинного міста. Задки про місто є в поемі «Сон», поезії «Іржавець»
Доля Тараса Шевченка тісно пов’язана з Конотопщиною. Великий інтерес привертають дружні зв’язки поета-пророка з родиною Лазаревських із села Гирявка, нині це Шевченкове. Брати Лазаревські належали до прогресивних кіл суспільства, поділяли демократичні погляди і перебували під великим впливом ідей Тараса Шевченка. Свою прихильність до родини поет висловив у листі до їхньої матері Афанасії Олексіївни: «Вдячних синів ваших я звик називати своїми рідними братами. Дозвольте ж Вас називати мною щирою і відданою матір’ю. Прийміть глибокий синівський поцілунок від глибоко люблячого Вас Шевченка». Перебуваючи у Гирявці в серпні 1859 року, Шевченко намалював портрет Афанасії Олексіївни, подарував офорт «Приятелі» і вірш «Садок вишневий коло хати» з підписом.В експозиції Конотопського міського краєзнавчого музею імені Олександра Лазаревського як згадка про зустріч перебуває дерев’яна канапа із садиби з написом, зробленим особисто рукою історика: «На сем месте сідел Т. Г. Шевченко року 1859».
Також можна прочитати у нашій бібліотеці Збірник статей про зв'язки Тараса Шевченка з Сумщиною, укладений головою Сумської організації Спілки письменників України Олексієм Столбіним до 180-річчя з дня народження Кобзаря. У Конотопському краєзнавчому музеї є куточок присвячений перебуванню Шевченка на Конотопщині.
