Поради педагогам

у роботі

з підлітками:

1. Піклуйтеся про «важких» учнів не менше, ніж про інших

            Ваші учні потребують не стільки вашої лю­бові, скільки турботи й допомоги. Важливо по­казати учням, що вам не байдуже те, що з ними трапляється, що ви дійсно хочете, щоб діти відчули себе гідними та почали поважати себе. Турбота — це дія, яку, на відміну від почуттів, можна контролювати, навіть якщо ми пережи­ваємо в цей час зовсім інші почуття. Відгукуй­тесь на прохання про допомогу, пояснюйте не­зрозуміле, пропонуйте варіанти виходу зі скрут­ної ситуації.

2. Змініть своє сприйняття недисциплінованих  учнів

            Знайдіть у «важких» учнях щось позитивне, гарне. Один із способів полегшити цю задачу — почати сприймати слабості як сильні сторони. Наприклад, учні, що вимагають до себе особли­вої уваги, жадають спілкування, у тому числі з педагогом. Вони дуже хочуть вам сподобатися, але не вміють цього робити нормальним спосо­бом. Швидше за все, вдома вони теж не одержу­ють достатньої кількості любові та тепла.

            Багато властолюбних учнів — цікаві особис­тості, що мають лідерські здібності, честолюбство, схильність до самоствердження, незалежне мислення. Такі учні рідко стають безвладним знаряддям у руках інших людей. Вони хочуть самі думати, приймати рішення та контролювати своє власне життя, що вже є відмінною передумовою для формування в майбутньому здорової, активної особистості.

            Мстиві учні вибрали активний спосіб захисту себе від образ.ь Це агресія, спрямована на інших, а не на себе. У діях таких дітей присутня здатність до виживання. Заради збере­ження свого психічного здоров'я вони прагнуть хоч щось робити, а це краще, ніж без­надійність і апатія.

            Учні, спрямовані на запобігання невдач, дуже |  хочуть поважати себе, досягти високих результатів, у якійсь справі бути неперевершеними. І   Самооцінка цих учнів іноді катастрофічно і   низька, що потребує підтримки друзів і педа­гогів. Таким дітям дуже потрібна ваша допомога.

            3. Дійте впевнено

            З «важкими» учнями особливо важливий упевнений стиль спілкування. Навіть коли ви не відчуваєте впевненості в собі, хоча б робіть вигляд, що тримаєте під контролем конфліктну ситуацію. Роблячи це постійно, ви можете  в якийсь момент дійсно відчути впевненість. Вашу непевність може видавати агресивність, спрямованість на самоствердження, що вияв­ляється в спробах використовувати особисту вла­ду, а не правила. Це одразу розпізнається учня­ми та провокує відповідну агресію.

            Завдання педагога — домогтися дотримання підлітками моделі правильної поведінки, навчити їх самих вимагати дотримання «правил гри». Він повинен підкріплювати активність, що відповідає правилам, хвалити за їхнє виконан­ня, особливо спочатку, і, нарешті, використо­вувати санкції.

Можливі реакції педагога на погану поведінку:

            1. Подивіться на учня і підійдіть ближче до нього, переконайтеся, що він прореагував на це.

            2. Нагадайте про правильну процедуру.

            3.  Спокійним тоном проговоріть правило, якого треба дотримуватися в цей момент, по­просіть виконувати його.

            4. Переконливо попросіть змінити поведін­ку, нагадайте про покарання.

            5. Якщо немає реакції учня, використовуйте санкції.

Чи знаєте ви, що тільки 10% нашого щастя залежать від зовнішніх обставин? Так, всі ці ідеї, що більший дохід, покупка будинку біля моря або нової машини зроблять нас наповненими, а наше життя - гармонійним, свідомо невірні. 50% нашого щастя ми успадковуємо від батьків, а решту 40 - це те, що ми будуємо самі, а саме - наш образ мислення.

Наше ставлення до життя, вміння бачити можливості і цінувати те, що є, визначає те, наскільки щасливими ми себе відчуваємо.

Три кроки до щастя:

Вирішити бути щасливим

Більшість вибирає вигоду, а не щастя. Хтось вибирає бути хорошим, а не робити вибір на користь себе. Взяти відповідальність за своє щастя – це нелегке рішення, яке потрібно набратися сміливості прийняти.

Підсумувати маленькі зусилля

У нашому суспільстві, де панує культ успіху і правило “швидше, вище, сильніше”, ніхто не хоче чекати. Всі впевнені, що звичка формується за 21 день. Але це не так. Для деяких звичок потрібно днів 60, для інших – всі 250. Мало хто хоче чекати так довго, але секрет саме в тому, що коли ми фокусуємося на бажаному і дисциплінуємо себе в тому, що робить нас щасливішими – ми відчуваємо щастя.

Знайти наставника і оточити себе “правильними” людьми

Оточення впливає на нас 24/7. Хочемо ми цього чи ні, ми стаємо такими, як думають про нас люди. Так чому ж не оточити себе тими, хто нас любить, тими, хто вірою і правдою готовий захоплюватися нами, хто з нами на одній хвилі?